|
Тільки раз у році літо, тільки раз зима
50-та зацвітає лиш одна весна.
Та весна ця особлива цвітом і теплом
А людина в 50 світиться добром.
Скільки днів ще не прожито, скільки добрих слів
ще не сказано і море ще тепла в душі.
Тихо вітер заколише сивину у скронях
Я мов пташку заховаю молодість в долонях.
Заспіваю я літам ніжну колискову,
А на ранок знову й знову побіжу у школу.
В інший бік тут час рахує дні мої й роки
З кожним роком молодіє серце тут моє.
Та хіба ж у цьому світі так багато треба?
Лиш би був надійний друг поруч біля тебе.
Тільки б очі у синочка сяяли від щастя
І по телефону – «Мамо» - чути б мені часто.
Ось така жіноча доля тиха і проста
50-та осінь в скронях ніжно зацвіта.
Тополиний пух ховає сивину мою
Прошепчу молитву тихо за долю свою.
Журавлиний ключ кружляє і летять літа
Десь у вирій, та не може бути ще зима.
| 