Рука моя пише, а серце диктує. Душа моя плаче, та хто її чує.

Неділя, 12.07.2020, 14:20

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Реєстрація | Вхід

***
Коли в душі дощить байдужа осінь,
Коли на серці багрянить світанок,
Коли фарбує коси сива просінь
Коли безсонні ночі зустрічають ранок.
Неначе дні вплітаються в літа,
Мої слова, слова, слова, слова.


***
Я люблю тебе життя
я люблю тебе життя
ти для мене дороге
непросте моє буття.
 
Скільки літ мені дано
буде холод чи тепло,
я прийму усе як є,
щастя, сльози – все моє.
 
А тополі шелестять,
і роки летять, летять,
їх назад не поверну,
я тебе життя люблю.

 Зацвітає буйний цвіт
скільки весен, скільки літ
я беру лише добро
бережу твоє тепло.

Дякую тобі життя,
що я тут колись була
за бузковий ніжний цвіт
за вінок щасливих літ.
 
Тихі ночі, ясні дні
вдаль летять літа мої.
Їх уже не зупинить,
бо життя це тільки мить.
 

***
Необережно, о як необережно
я прожила усе своє життя.
Зробила помилок безмежно
і на душі тепер лиш каяття.

Я помилялась, падала, вставала,
ішла вперед, а там лиш пустота.
І з відчаю я вкотре оступалась,
прости мене, моє життя.

Прости за відчай, за мою зневіру,
за помилки гіркі мене ти не суди.
Лише тепер тебе, життя, я розумію,
мою необережність ти мені прости.

Для діточок

Форма входу

Пошук

Календар

«  Липень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Ви пишите вірші?

Ви пишите вірші?
Всього відповідей: 49

Друзі сайту

Додатковий дохід

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0