Рука моя пише, а серце диктує. Душа моя плаче, та хто її чує.
Четвер, 25.04.2024, 18:53
|
***
Коли в душі дощить байдужа осінь, Коли на серці багрянить світанок, Коли фарбує коси сива просінь Коли безсонні ночі зустрічають ранок. Неначе дні вплітаються в літа, Мої слова, слова, слова, слова. *** Я люблю тебе життя я люблю тебе життя ти для мене дороге непросте моє буття. Скільки літ мені дано буде холод чи тепло, я прийму усе як є, щастя, сльози – все моє. А тополі шелестять, і роки летять, летять, їх назад не поверну, я тебе життя люблю. Зацвітає буйний цвіт скільки весен, скільки літ я беру лише добро бережу твоє тепло. Дякую тобі життя, що я тут колись була за бузковий ніжний цвіт за вінок щасливих літ. Тихі ночі, ясні дні вдаль летять літа мої. Їх уже не зупинить, бо життя це тільки мить. *** Необережно, о як необережно я прожила усе своє життя. Зробила помилок безмежно і на душі тепер лиш каяття. Я помилялась, падала, вставала, ішла вперед, а там лиш пустота. І з відчаю я вкотре оступалась, прости мене, моє життя. Прости за відчай, за мою зневіру, за помилки гіркі мене ти не суди. Лише тепер тебе, життя, я розумію, мою необережність ти мені прости. |
ЗбіркиДля діточокПошукКалендар
Ви пишите вірші?Друзі сайтуДодатковий дохідСтатистикаОнлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
