Рука моя пише, а серце диктує. Душа моя плаче, та хто її чує.

Моїм синам

 ***

З днем народження синочку мій

Щастя й долю ангелом до тебе посилаю.

Хай цвіте любов’ю кожен день прожитий твій,

В чужині тебе я серцем пригортаю. 

***

Синочкові я долю вишивала,

Мережила любов’ю рушничок.

І хрестиком добро з теплом квітчала,

Сплітала з щастя на життя вінок.

Прийшла весна і сонечко пригріло

І зачастили вранішні дощі

І барви, що мережила – зітліли

І залишились кольори одні сумні.

І син спитав – як далі, мамо, жити,

- Куди поділись кольори усі ясні?

- А далі, сину, вчися сам стелити

Собі стежину світлу у житті.

Я вчила сина правду обирати

- А де ж ця правда?

Син мене пита.

- Може й нема, та треба цінувати її,

Щоби вона була.

Сходинка, друга, вже пора рушати

- А де ж ця чесність, що мені казала ти?

- Є, сину, тільки треба пошукати,

Її не видно просто з висоти.

Так, дітям ми бажаєм

Лише добра і щастя у житті.

Та що на них чекає, ми не знаєм,

Вони самі свого життя митці!

Ми можем їм лише подарувати

Любові й щастя кольорові ниточки.

І вчаться наші діти вишивати

Самі своєї долі рушнички.

 ***

Я в молитві тихо з Богом розмовляла,

Добру долю сину в Господа благала.

Все ,що тільки треба,в мене ти візьми,

Сину тільки добру стежку залиши.

Муки і страждання всі даруй мені,

Хай встрічають сина тільки ясні дні.

Я для свого сина хмари розжену,

Тільки чи згадає маму він свою.

 ***

Дитино моя, тобі дякую

за те лиш, що в мене ти є.

Всевишньому низько завдячую

за серце дитяче твоє.

Щаслива та мати, що може

дитину рідненьку обняти.

Солодкий той щем, що тривожить,

словами цього не сказати.

Ти серцем мене обнімаєш

і мамою ніжно зовеш.

І більшого щастя, що маєш,

ніколи й ніде не знайдеш.

Я дякую, рідна дитино,

за теплі синівські слова.

За серця мого половину,

що душу мою зігріва.

За поштовхи перші у лоні,

за перший твій крик на світанку.

За теплі дитячі долоні,

за ночі безсонні до ранку.

Бо мати – це яблуні гілка,

що цвітом весняним буя.

Це крихта землі і хліба зернинка,

це чиста вода джерела.

 ***

Ніжно пестить вітер віти,

   тихо стука у вікно.

   Найдорожчі мої діти,

   чи поснули ви давно?

Чи м’яка ваша подушка,

   чи солодкі ваші сни.

   Чи тепленькі ваші вушка?

- усміхнулися вони.

Певне в сні вони відчули

   тепло й ніжність моїх рук.

   Поцілунками прикрила,

   хай витає Божий дух.

Хай Вас в сні Господь хоронить

   і ангелики святі.

   Матір Божа оборонить

   і у сні, і у житті.

Кожен день за вас молюся,

   ви кровиночка моя.

   Смієтесь ви – я сміюся,

   Плачете і плачу я.

Будьте горді ви і щирі,

   і не знайте ви біди.

   Будьте ви завжди щасливі,

   дорогі мої сини.