|
У мене у житті з’явилася
сестричка,
не народилась ні, вона давно була.
Так як сторінка непрочитаної книжки,
десь загубилася колись в житті рідня.
І може ми б ніколи не зустрілись,
нас доля познайомила сама.
Любові в серці до сестри я б не відчула,
якби в рядочки не складалися слова.
Її вірші давно вже я читаю
і серця біль її давно болить мене.
Єднає думка нас й я відчуваю,
вона завжди зі мною поруч йде.
Давно іде, та я не вміла ще сказати,
як і чому з’являються слова.
Хто шепотів мені рядочки як складати,
а просто то була моя сестра.
Одне крило у неї, друге в мене,
ми разом піднімались аж до хмар.
Бувало посміхалося нам небо,
а часом вітер й дощ додолу гнав.
Хоча ішли ми різними стежками,
та доля не жаліла нас обох.
Життя нас гострими встрічало колючками
і обнімало хвилями тривог.
І ось ми поруч рідні і далекі,
на схилі літ зустрілись дві сестри.
У вирій відлітають дві сестри лелеки,
й шепочуть тихо – осінь підожди.
| 